Народилась я в цікавому місті з цікавою історією. Географічний центр України, місто Шпола, Черкаська область, Звенигородський район. Місто наше колись було відоме фабриками, але тепер відоме як місто з цікавими людьми, саме тут більшість людей яких я зустріла на своєму життєвому шляху, впливали на моє теперішнє життя.
За допомогою сестри, я зрозуміла, що хотіла би займатися малюванням. Адже саме в процес створення чогось свого, я розуміла свою значимість і свої відчуття.
Малюючи пейзажі - я передаю свої думки, мартві натури - емоції, а людей - свій погляд на інших і спостереження за людськими факторами.
У мене позиція така, якщо що-небудь не подобається - не роби, подобається - роби це в два рази більше і з задоволенням. Кожень наш день сповнений новими емоціями і переживаннями, так само як і кожна переглянута/прослухана мистецька робота. Ти відчуваєш щось, до цієї праці, і можеш навіть пороздумувати про її сенс і про її посыл.
Взагалі, я вважаю що я людина яка все вміє, але не досконало. Наприклад окрім мистецтва, я також займаюсь волейболем, читанням книжок і різних історій і іноді намагаюсь написати щось своє. Іноді можу в'язати, або підтримати друзів, також досить часто працюю і після можу піти на прогулянку до парку, аби набратись сил.
Робота під назвою "Надія" яку я взагалі хотіла зробити на День Захисника України, вона й мусила перенести сенс цієї назви. На малюнку зображений світанок в краєвидній місцевосці де серед ліса, який незавдовго переростає в гори, стоять поруч калини брат і сестра. Старшому, брату потрібно йти на відважну місію - захист своєї Батьківщини, зоставивши свою єдину сестру, Надію. Вона ж, буде чекати на нього, довго і з надією на те, що він повернеться, і вона вірить в нього, бо ім'є йому Олександр.